Війна забрала у людей все. Позбавила їх роботи та елементарних людських умов. Не було ні ліків, ні продуктів. Доводилося голодувати.
Тетяна Анатоліївна змушена була з хворою дитиною-інвалідом бігати по підвалах під час обстрілів. Вона згадує злощасний день: «Перший день війни. Люди приїхали з роботи. Почався обстріл. Ми всі – швидко в підвали. Ледве забігли і добу сиділи».
Було багато руйнувань, побитих квартир та будинків, вікна закривали килимами та плівками. Не було газу та світла, сиділи без води. Але мешканці не втрачають надію на краще життя.
