Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Ірина Вікторівна

«Сльози накатувались самі по собі, тому що чекала невідомість»

переглядів: 82

Ми сім'я (тато, мама і дитина 8 років) переселенці з липня 2014, другий раз поїхали в квітні 2022 з м.Добропілля, Донецька область. Зараз проживаємо в м.Івано-Франківську. Годувальниця тільки мама. В цей складний час тато залишився без праці. Дякуємо Вам за будь яку допомогу!

Найбільш важким було другий раз виїхати зі своєї домівки. Сльози накатувались самі по собі, тому що чекала невідомість. Житло в Донецьку бачили по відео із інтернету, в наш дім прилетіло, але немає доказів, може не в наш під'їзд, ніхто не знає, подивитись нікому. Чули постріли, коли приїжджали до Донецька до бабусі та дідуся. Буває уві сні дитина бачить жахи, рідко, але буває.

Зараз в нас нестача грошей, тому що піднялись ціни на оренду житла в безпечних містах.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Донецьк 2014 2022 2023 Текст Історії мирних жінки діти переїзд обстріли втрата роботи безпека та життєзабезпечення житло робота діти внутрішньо переміщені особи окупація
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій