Райгородок обстрілювали, селище надовго залишилось без води. Але Ірина Миколаївна не змогла поїхати і залишити господарство
Мені 65 років, я живу сама у селищі Райгородок Донецької області.
У перший день війни було тривожно. А потім почались обстріли. Через влучання у нас місяці два води не було, потім підключили. Світло було.
Шокувало те, що росія на нас напала, що діти мої роз’їхалися, онуки. Я не виїжджала, тому що в мене собаки, коти, кури, і за двома дворами слідкувати треба. Я тут не сама - з нашої вулиці ніхто не виїжджав.
Від усих цих подій здоров’я погіршилось. Таблетки купую постійно. Пенсія маленька, ліки дорогі – всі гроші на них ідуть.
Скоріше б війна скінчилась. Уже так це все набридло! Хочеться, щоб діти повернулися додому. Я думаю, що все буде Україна і буде все добре. Будемо жити так, як і жили.

%20(3).png)

%20%E2%80%93%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F%20%E2%80%93%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F.png)



.png)



