Мені 77 років, сім’ї в мене немає. Проживаю в Слов’янську, як і жила. В хаті вікна всі побиті. Скло тріщить, стіни тріскаються, бо вони ж гупають і гупають.
Медикаменти є - я запасаюсь, купляю наперед. Приємно нас вразило, що ми отримували гуманітарну допомогу від Фонду Ріната Ахметова, дай Бог йому здоров’я і повагу йому. Воду нам возили, також було приємно. Хлопцям також дякуємо, що допомагали. Усім дякуємо хто допомагав. Хліб нам давали.
Нічого вже зараз не дають, але нам головне - мир і здоров’я. І більше нам нічого не потрібно. Хочеться жити спокійно без вибухів і ракет.
