Це було п'ята ранку, ми були вдома спали. Це було дуже складне рішення залишити дитсадочок технікум та роботу мою з чоловіком, а також - свою домівку. Ми не знали, куди нам їхати. Шокувала подія, коли касетними ракетами було влучення у місті Краматорську по залізничному вокзалу. Ми об'їхали дуже багато міст та областей. Було дуже скрутно з допомогою поки ми не доїхали до Кременчука. Нас прихистили, годували та надавали гуманітарну допомогу. Наразі знаходимося у місті Полтава. Винаймаємо житло, сім'я у нас велика тому нам дуже не вистачає коштів. Наразі живемо разом з родиною. Світ не без добрих людей, зустрічалися дуже добрі та щедрі люди, які допомагали нам і продуктами та гігієною. Зараз я не працюю. Я домогосподарка, тому що є двоє маленьких дітей, яких потрібно опікуватися. До війни працювала продавцем і підробляла таксистом.