"Складно було розповідати про те, що вже ніколи не повернеш"

Медійна платформа «Свій дім», заснована агенцією «Або» у листопаді 2022 року, через людські історії фіксує руйнування житлових та нежитлових будівель, допомагаючи постраждалим збирати базу для відновлення. Вже вдалося опублікувати понад шістсот історій.

Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» поспілкувався із директоркою з розвитку медіапродуктів агенції «Або» Гаяне Авакян. 

Для Гаяне Авакян, директорки з розвитку медіапродуктів агенції «Або», проєкт «Свій дім» особистий, вона опублікувала там і свою історію втраченого дому.

«Моє житло в Бахмуті теж знищене повністю. Я відчула себе на місці героїв: складно було розповідати про те, що вже ніколи не повернеш, розуміти, що це втрата, яку переживаєш не тільки ти, але й вся твоя родина, твоя дитина, яка точно на це ніколи не заслуговувала», – розповідає свою про власну трагедію Гаяне.

Однією з перших історій, яку платформа поширила, було свідчення її колеги з Лисичанська Юлії Машути.

«Вона дізналася про те, що її квартира в Сєвєродонецьку знищена, коли побачила відео прямого ефіру. Тоді ще місто було під контролем України, і одна команда просто знімала момент прильоту і показувала, як її дім горить. Це саме те, про що ніколи б не подумав – що будеш дивитись, як твоя квартира горить просто в прямому ефірі», – каже дівчина.

Гаяне, переселенка з Бахмуту

"Ми зрозуміли, що таких історій у нас з'являється просто сотні", - Гаяне Авакян.

Громадська діячка розповідає, що «Свій дім» став логічним продовженням інших проєктів агенції, зокрема онлайн-журналу про схід України «Свої» та платформи для документування воєнних злочинів «Меморіал»: «Коли ми зрозуміли, що таких історій у нас з'являється просто сотні, ми вирішили, що для людей, які втратили свої домівки, потрібна окрема платформа. По-перше, ми починали «Свій дім» для фіксації та створення бази знищеного житла та руйнувань в надії на те, що ця база допоможе нам далі, коли поставатиме питання відновлення».

За півтора року роботи на платформі з'явилося понад шістсот таких історій. Спочатку, згадує вона, редакція вишукувала в соціальних мережах інформаційні приводи і писала людям. Згодом на платформі запустили анкету у гугл-формах, яка тепер допомагає напряму контактувати з людьми, які втратили житло.

«Таких запитів спершу було не дуже багато, потім ми активно почали поширювати інформацію про цю анкету, зробили комунікаційну кампанію: і запити почали надходити сотнями. Ми починали як база знищеного житла, але зараз ми розуміємо, що аудиторія і її потреби змінюються, і тепер ми позиціонуємо «Свій дім» як платформу, яка розповідає про людей, які будують фундамент свого нового життя», – звертає увагу Гаяне.

Платформа документує не лише руйнування житлових будинків, але й освітніх та адміністративних закладів, лікарень, об’єктів культури і підприємств: «У кожному випадку ми знаходимо людину, яка була з цією будівлею пов'язана. Навколо будь-якого об'єкта – школи, лікарні, будинку культури чи сільського клубу – крутилося життя багатьох людей. І ми знаходимо людину, для якої була важлива, наприклад, ця школа, якої вже не існує: нам важливо записати її свідчення про це місце, яке знищила Росія. Ми називаємо це такими місцями сили, куди люди приходили роками і мали там свою спільноту, і все це знищено не тільки в межах стін, а ще через те, що всі ці спільноти тепер розпалися».

Команда платформи не має ресурсу опрацьовувати одночасно усі заяви, які надходять, тому журналісти сформували лист очікування, і за тиждень опрацьовують і публікують 15-20 нових історій.

«Ми концентруємося на найбільш постраждалих регіонах, але якщо стаються якісь масштабні ракетні обстріли, то намагаємося одразу знайти людей з будинків, у які поцілили. Важливо показати, що руйнування продовжують відбуватися – це не ретроспектива. І ми одразу починаємо збирати історії людей, аби ці руйнування не перетворювалися на статистику», – пояснює Гаяне.

На платформі також є історії про відновлення. Так, наприклад, волонтери благодійного фонду «Фенікс-Україна» допомогли відновити дім родини з Чернігова, а Литва – бородянський ліцей.

«Якщо говорити про відновлення житлових будинків, то я б сказала, що тут більше діє волонтерський рух, і його підтримують іноземні фонди. Наприклад, фонд ООН може надати якісь будівельні матеріали, які далі будуть використовувати волонтери вже в конкретному постраждалому регіоні і допомагати з відновленням житла», – каже вона.

В кінці кожної історії «Свій дім» розміщує номери карток, за якими можна допомогти сім’ям.

"Люди після публікації отримували допомогу на відновлення житла просто від читачів медіа", - Гаяне Авакян.

«Люди після публікації отримували допомогу на відновлення житла просто від читачів медіа», – розповідає дівчина, згадуючи, як в перший же день після публікації історії героїні з Херсону їй перерахували 6700 гривень.

Copyright (c)2022 RFE/RL, Inc. Used with the permission of Radio Free Europe/Radio Liberty, 1201 Connecticut Ave NW, Ste 400, Washington DC 20036.