Ніколи не знаєш, як повернеться життя, буває на краще, буває на гірше. Після початку бойових дій для мене життя змінилося кардинально.

Я вже чотири роки не живу в Донецьку. Там у мене багато що залишилося: моя квартира, мої іграшки дитинства. Там навіть мої друзі та найголовніше – бабуся. Вона їздить до нас на тижні, місяці. Але ми не бачимо її завжди. За це я дуже переживаю та хвилююся.

Через війну навіть не було зв'язку. Ми не могли спілкуватися. Але його відновлювали. Ми дуже раді, коли бабуся приїжджає до нас.

Я багато що хочу змінити в житті. Я б припинив війну, і моя сім'я поїхала б до Донецька знову. Мої батьки раніше їздили в Донецьк до бабусі, дивилися, чи нормально все з квартирою.

Без війни у світі краще, адже саме вона й губить людей. Скільки тисяч невинних полягло від куль і осколків снарядів?

Якби не було цього жаху, усі б люди жили на Землі мирно. Шкода, що все не зовсім так. Але ми сподіваємося тільки на краще та світле майбутнє!