"Син сам почув вибухи і зрозумів, що це війна"

Мене звати Дар'я Вадимівна. Ми змінили повністю своє життя, місто проживання, у нас поповнення у сім'ї, з нами проживає рідна сестра чоловіка. 

Ми знаходилися у своєму місті, були у шоці, коли дізнались про початок війни. Діти були дуже налякані. Поїхали до родичів, бо здавалося, що разом не так страшно буде. Ми злякалися, поїхали скуповувати речі першої необхідності. Син сам почув вибухи і зрозумів, що це війна, а молодша дитина не розуміла нічого, їй було 2 роки.

Навіть важко згадати, який саме день був самий тяжкий, мабуть, перший, бо усі були дуже налякані і збентеженні. Ми 1,5 місяці були у своєму місті, Краматорську, потім виїхали. 

Найтяжче було мені, мамі, тому що я переймалася за дітей дуже і мені було важко прийняти рішення про виїзд. Часом було важко з їжею, з топливом та житлом.

Ми родина переселенців що нажаль виїхали зі свого міста. Діти навчаються на дистанційному навчання, їм не вистачає спілкування живого, нових навичок, пізнавань. Діти дуже полюбляють походи, гуляти, нові знайомства.