Переверзєва Анастасія, 16 років, Луганська область, Щастинський район, с. Бахмутівка, Бахмутівський ліцей 11 клас

Вчителька Ємельянова Єлизавета Олегівна

Коли для мене почалась війна? Це питання я задала собі вже десятий раз, а в голові дуже різні думки. І кожного разу я знаходила нові відповіді. Почнемо з початку.

По-перше. Що таке війна? З цим словом в мене така асоціація, як-от: страх, сльози, смерть, біль.

З цими поняттями, на жаль, стикнувся кожен мешканець України нашого часу. 2014 рік – це рік, що пам’ятає кожен громадянин України.

Коли я була маленька, то не розуміла страху перед війною, в дитинстві війна була простим словом. Але прийшов час і я дізналася, що це таке.

Напередодні війни моя сім’я вирішила переїхати, бо нас стало більше, а дім, на жаль, разом з нами не ріс. Я любила домівку, в якій ми раніше жили, але мрія про великий будинок манила більше.

Мені тоді виповнилося дев’ять, коли я вперше у своєму житті почула постріли. Було це так. Десь пізно в ночі я почула гучні звуки; відкривши очі, я побачила, як вікна тряслися. З переляку хотіла зануритися під ковдру, але, згадавши про своїх молодших сестер, я не розуміла до кінця, що робити, тому побігла до рідних і почала їх будити.

Ми в чотирьох заховалися у шафі. Прийшла мама. Коли вона не побачила нас, то почала гукати. Ми вийшли й побачили сльози на її очах. «Почалася війна», – тихо сказала вона.

Мабуть, я була ще дурною, щоб щось розуміти. Лише коли до школи почали переводитися діти з окупованих земель, я зрозуміла, що всі вони були вимушені тікати з домівки, щоб зберегти власні життя. Дівчатка розповідали, як снаряди попадали в домівки, навіть в сусідні будинки. І весь страх, який вони відчули, відчула і я.

І саме тоді я зрозуміла, що почалась війна. Цей день означав для мене боротьбу не тільки за власне життя, але й страх за інших.

Через війну я досі не бачу своїх рідних, які залишилися на окупованій території. Сім років я не бачила свого батька, тіток, бабусю і близьких подруг.

На мою думку, війна зміцнила нас, зробила одним цілим. Ми постали проти ворога. Це нас об’єднало. Де б ми не були.

Що означає слово «мир» для мене сьогодні? Для мене це не просто слово. Мир – це спокій, усміхнені обличчя людей, коли не чути пострілів. Мир для мене – це коли вся родина може зібратися за одним столом та ніякі перепони не стоять між ними. Це я кажу не тільки про сім’ю, а й про всіх нас.