Мені 58 років. Я працюю вчителем фізики і математики. Жила зі свекрухою в Харкові. На третій день війни навпроти нашого будинку вибухнув снаряд. Ми дуже злякалися. Потім звикли до щоденних обстрілів. Будинок здригався від них. Ми навіть не завжди встигали спуститися в підвал.

У квітні росіяни влучили в будинок, розташований навпроти. А згодом – у наш. Шостий поверх згорів. Ми були на п’ятому поверсі. Дивом вижили. 

Першого травня був ще один приліт. Свекруха злякалася, спіткнулася й поламала стегнову кістку.

Влітку ми виїхали з перевізником до знайомих на Дніпропетровщину. Свекруху везли в інвалідному візку. Зараз мешкаємо в селі Дніпропетровської області. Наш будинок частково полагодили, але ще не відновили систему опалення. 

Думаю, що війна закінчиться через рік. Далі будуть дуже гарні роки для України.