Росіяни вдруге за вісім років одібрали домівку в сім’ї Анни Вікторівни. Щоб врятувати дітей, вона була змушена евакуюватись з Херсонської області

Рано-вранці мене розбудила мама зі сльозами на очах і сказала, що почалась війна. Мені було дуже важко, адже я була змушена вдруге покидати свій дім і все, що було нажите за цей час. Я з дітьми взяла лише документи, щоб швидко евакуюватись із села у Херсонській області, де йшли бойові дії. Ми тікали в повну невизначеність.

На початку війни ми відчували нестачу питної води у селі, де жили. Ця проблема залишається там актуальною й наразі.

У 2014 році я втратила свій бізнес, а наступного року втратила чоловіка - батька моїх дітей. Після цього мені довелося все кинути й переїхати в Херсонську область, щоб врятувати дітей від обстрілів.  

Мене зворушує до глибини душі допомога, яку надавали нам люди, коли я евакуювалась в іншу область. Зараз я займаюся волонтерською діяльністю, щоб також допомогти іншим українцям.