Наша сім'я - я з двома дітьми, ми виїхали з нашого рідного міста на другий день після того, як була захоплена Запорізька АЕС, потім повернулися додому. Як тільки повернулися, на другий день почали обстрілювати наше місто з градів, і так кожен день уже більше року. Схопила дітей, і тікати… Стрес, страх, сльози, але головне, що всі живі. Діти бояться бути одні дома, нервові і дуже сполохані.
Важко залишити свою домівку, свій устаткований спосіб життя, і починати все заново. Вся війна - це травмуючі події для дітей.
