Мені 24 роки, я в декреті. Моєму сину два роки, тож я поки що не працюю. Початок війни нас налякав дуже, несподівано все це почалося. Війна застала мене в Олексієво-Дружківці, це Донецька область. Ми нікуди не виїжджали, тут і залишилися. 

Ми живемо в селищі, тож вода в нас завжди була. Були тільки проблеми з газом. Зараз поки що все є: і світло, і вода.

Шокували вибухи, страшні оці звуки. Вікна тряслися. Слава Богу, поки що до нас не прилітало.

Дай Боже, щоб скоріше війна закінчилася. Подальше життя бачу таким, як було до війни. Хочеться спокійно жити. І мирного неба над головою хочеться.