Війна увійшла в наше життя неочікувано і жорстко. У дітей війна відняла дитинство і спокійне мирне життя. Наразі наше місто знаходиться під постійними обстрілами російських військ, і звук вибухів та тривожних сирен -це наше теперішнє життя. Шокує, коли під обстрілами гинуть мирні люди, люди, з якими ще вчора спілкувалися, а сьогодні їх розірвало на шматки від ворожих снарядів.

У нас після підриву ГЕС російськими окупантами не було води півтора місяця в саму спеку - це червень та липень. Ми з дітьми стояли в чергах на сонці за привозною водою, це було важко, але і це ми пережили. У наше місто тягнуть водогін, щоб подавати якісну воду, зараз з крану біжить, але вона більш технічна…

Якось у місті були по справах, розпочався артобстріл, не встигли з донькою сховатися, дякувати Богу, що осколками не зачепило, то було дуже страшно і моторошно. Донька тоді перелякалася, тиждень у неї були відчуття закладених вух від дуже гучного вибуху.