Ранком прокинулася, включила телевізор, а там по Харкову вже бомбили. Я зрозуміла, що війна почалася. Шокувало, як ракети літали над нами, як бомбили нас. Ми у 2022 році виїжджали, потім приїхали назад. Рік побули і у 2024 році виїхали вже остаточно. У квітні вже рік, як ми виїхали.

На квартирі жили, люди добре до нас відносилися. Потім в село переїхали, теж всі добре відносяться до нас. 

Нам гуманітарну допомогу давали. Привозили нам кожного місяця. Ще город є, земля є, квіти. Це допомагає знизити стрес.

Хочеться, щоб швидше війна закінчилася, спокійно жити і не думати, що в будь-який момент може щось до нас прилітати. Хочеться миру.