Я був з сім'єю у м. Маріуполь. Спочатку ховалися в підвалах, а потім вже дома спали на матриці на підлозі в коридорі. Був голод, спрага і турбота за дітьми. Мене більше шокувало як хоронили людей в парку.
За водою ходили дуже далеко, стояли черзі за водою і під час обстрілу. Було дуже тяжко. У мене зникла в Маріуполі мама і брат з сім'єю. Зв'язку з ними не має і пошук нічого не приніс.
Мене дуже вразило це коли нас привезли до Запоріжжя. Особливо як нас там зустріли волонтери. До війни працював комірником. Зараз намагаюся оформитися на роботу теж комірником.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.