Мені 57 років. Я жив з дружиною в Маріуполі. Наш будинок розташований на окраїні міста з боку Бердянська.
Коли почалася війна, ми об’єдналися з сусідами. Жили трьома сім’ями в підвалі. Ходили по воду. З гуманітарною катастрофою не зіткнулися.
Росіяни обстрілювали нас з літаків. Багато будинків зруйновано. 14 березня ми побачили автоколони, які рухалися в бік Мелекіного. 16 березня зважилися виїхати, бо вже не мали сил жити в підвалі, та й продукти закінчувалися.
Виїжджали на власному авто. У дорозі виникла проблема з пальним, та під Запоріжжям сусіди допомогли заправитися.
Спочатку просто їхали туди, де безпечніше, а потім уже цілеспрямовано поїхали до одного села.
Чекаємо на перемогу. Віримо, що вона вже близько.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.