Вдома, спала перед наступним робочим днем. Шокувало те, що війна може зачепити двічі нас, а також що ті, хто безпосередньо знає, що війна забирає рідних, спокій, гальмує розвиток оберуть саме її, як спосіб доведення своєї позиції. Стикнулись з проблемами, що не було теплих речей, донька 14 років відрізала волосся, бо не було можливості мити та сушити його в укритті, зрозуміли, що деякі крупи є їстівними без варки, достатньо почекати поки вони набухнуть від води.

Ми тому і живі, що всі разом вже вдруге біжимо від агресора. Дуже приємно, що на моєму шляху були люди, які підтримували і надихали, лікарі, які надавали дитині необхідну допомогу. Я викладач, все життя займаюсь цією справою, працюю у двічі переміщеному виші.

Справи кепські, але намагаюсь бути в контексті передових практик. Про трагічні події бойових дій нагадує дешева куртка, яку передали з окупації значно пізніше й три машинки дитини, які він взяв у кишеню, коли від'їжджали з міста.