Мені 40 років, чоловікові 44. У нас є тринадцятирічний син і двадцятирічна донька. Ми мешкали в Маріуполі. Виїхали в кінці березня.
Спочатку ми були у моєї куми. Вона жила в квартирі. Відразу зникли вода й світло. Важко було готувати надворі, тому ми перейшли у свій приватний будинок. У нас була технічна вода й деякі запаси продуктів.
Нас шокували бомбардування, внаслідок яких загинуло дуже багато людей.
Зараз ми живемо у Хмельницькій області. Син навчається. Донька працює в Києві. Я поки що не працюю, бо в селі немає роботи. Хотілося б влітку або восени повернутися додому.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.