Рашисти вигнали з хати Валентину Іванівну з чоловіком, тому вони виїхали з рідного села. Згодом дізнались, що у них на подвір’ї розрушили все 

В перший день війни ми були в селі у себе вдома, в Ольгиному Херсонської області. 

Найперші труднощі – коли не було світла, продуктів. Ми сиділи в селі, поки не зайшли рашисти і почали виганяти людей з хат. І нас вигнали, то ми й поїхали.

Нас все це шокує й досі. Нам нема де жити, у нас немає хати, все розбило, сараї побило. Оце такий шок. Те, що вони вбивали мирних людей, забирали машини у людей - це шок.

Нам дозволили їхати в сторону Херсона. Ми трьома машинами виїхали, доїхали до Архангельського, потім вся колона поїхала на Херсон, а ми втекли. Під річкою кинули машини, й нас довезли потім до наших військових, а звідти привезли в Кривий Ріг.

Я думаю, що вони такі… У них багато всього по їхніх розповідях. Я не знаю, люди всяке говорять: може, ще до весни війна буде, а там - не знаю.