Коли почалась війна, я нікуди не виїжджала. Боялась, що пограбують будинок. До того ж, у мене не було грошей, навіть на хліб не вистачало. Мені допомагала сестра - так і виживала. Село обстрілювали з різних видів артилерії. Були прильоти.

Мене найбільше шокувало, що росія воює з Україною. Я в це досі не можу повірити. Росіяни до нас у село заходили лише на один день, переночували у школі та поїхали до Снігурівки.

Дай Бог, щоб війна скоріше закінчилась. Майбутнє я бачу у мирній країні та під мирним небом.