Володимир Іванович дуже любив своє село, він прожив у ньому все своє життя. У перші дні вирішив не виїжджати, як господарство залишити? Але коли зайшли російські солдати, не витримав: «Будинки горять, усе в диму, стріляли всю ніч, йшла зачистка, згоріло все село, люди випустили корів, свиней, страшно було дивитися». Всі почали виїжджати, багато колон обстрілювали, сестру Володимира поранили, дружині стало погано з серцем від переживань. З тремтячим голосом чоловік говорить про те, що дуже хоче, щоб усе швидше закінчилося.