Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Олег Новодон

"Секунда – і не стало мого світу"

переглядів: 38

1 березня 2022 року Олег Новодон разом із рідною сестрою Оленою та племінницею Катею бігли в укриття до станції метро «Дорогожичі» в Києві. Близько 17:00 російські військові завдали ракетних ударів по телевежі столиці. Рідні потрапили в епіцентр обстрілу. Їхні обгорілі тіла, а також – ще двох людей, згодом знайдуть рятувальники.

Секунда – і не стало мого світу…

Олегові Новодону було 47 років. Народився і мешкав у Києві. Закінчив школу №70, згодом пішов в армію. Служив у Керченському загоні морської охорони в українському Криму. Працював різноробочим, а також вантажником на складі. Любив рибалити, відпочивати на природі й подорожувати.

«Олег був хороший, веселий, працьовитий, простий чоловік. Вони з моєю хрещеною Оленою мали теплі стосунки. Підтримували одне одного, допомагали. Всі справи вирішували разом», – розповіла Дарина Зяєва, похресниця рідної сестри Олега.

«Вони намагалися добігти в укриття і попали під ракетний обстріл. Секунда – і не стало мого світу… Тепер доживаю віку і приходжу до них на могилку. Там мені легше. Після опізнання моїх рідних кремували і поховали у селі Юрівка Макарівського району», – сказала Лідія Іванівна, матір Олега.

У загиблого залишилися матір, син та інші рідні.

Історія з instagram каналу Victims of russia.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Київ 2022 Текст Історії мирних жінки чоловіки діти поранені психологічні травми обстріли втрата близьких безпека та життєзабезпечення діти перший день війни Соцмережі
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій