Українська художниця Ольга Wilson малює «душі» загиблих українців.

Щойно вони вийшли надвір, туди прилетіло

«Це Надя та Поліна. Надя була моєю найкращою подругою, дуже дорогою мені людиною. Поліна була подругою мого сина, він щодня згадує її і дуже гірко переживає її смерть.

Нас усіх війна застала у Маріуполі. На жаль, довелося ховатися по різних місцях, можливо, якби ми були разом, все обійшлося б. Ця думка не дає мені спокою.

12 березня Надя збиралася їхати з Маріуполя, але акумулятор у її машині сів і вона вирішила відкласти поїздку, доки не вирішить це питання. 13 березня, щойно вони вийшли надвір, туди прилетіло. Мати загинула на місці. Поліночку відвезли до лікарні №3. Вона боролася за життя, але у важких умовах обстрілу її не змогли врятувати і через три дні вона також загинула.

Я дуже хотіла б, щоб світ пам'ятав цих світлих і добрих дівчаток. Надя була найдобрішою і безкорисливою людиною, яку я колись зустрічала. Завжди всім допомагала і підтримувала. Робила все, щоб іншим було добре. Поліна була справжнім лідером, яскравою та активною дитиною. Я завжди говорила, що вона буде зіркою і що її чекає слава та успіх. З самого дитинства вона знала чого хоче і викликала лише захоплення.
Вони точно не заслужили такого «визволення». Такі люди не повинні гинути…

Заздалегідь вам дякую»