Справжнім випробуванням у розпал бойових дій для Наталії стало отруєння її дитини, відсутність ліків та памперсів. Її чоловік ходив за водою до річки, і щоразу Наталя прощалася з ним, бо багато людей так само йшли у пошуках води, але більше не поверталися. За першої ж нагоди сім'я виїхала до Запоріжжя, але після ракетного обстрілу втекти довелося і звідти.