Мій будинок був розташований на околиці. Я бачила, як російські танки їхали повз місто. Я з чоловіком пішла жити до сватів, вони жили ближче до центру. Ми постійно сиділи в підвалі. Обстріли були дуже сильними. Найбільше мене шокувало, що Росія на нас напала. Як так можна було? 

Десятого березня ми з чоловіком виїхали до Запоріжжя. Він поїхав до Львівської області, а я залишилась з родиною сина. Щоночі пригадую рідний двір, як там все було. У Гуляйполі я загубила кішку, вона була така гарна. Зараз живу лише надією на краще. Дуже хочу, аби закінчилась війна.