У перший день війни мені було дуже страшно. Обстріли у місті тривали постійно і не припиняються досі. Я нікуди не виїжджала, бо опікуюсь хворими старенькими батьками. 

Найбільше мене шокувало, що росія напала неочікувано, змінивши життя всіх українців. Спокійне життя закінчилось. Щодня я живу в страху за власне життя.

Газу та опалення в місті немає. Також відсутня питна вода. Я сподіваюсь, що у майбутньому я буду не виживати, а жити після перемоги України.