Ми жили на Північній Салтівці. О п’ятій ранку ми прокинулись від того, що горить військова частина. Ми відразу побігли, куди очі дивились. Ми виїхали в перший день війни. З автовокзалу поїхали в село. Згодом дісталися Полтави. Роботу поки що я не знайшла.

Моя квартира вціліла, можна так сказати. Прямого влучання не було. Салтівка зруйнована, мені страшно туди повертатись. Сподіваюсь, настане мир і все буде добре.