Мені 39 років. У мене є дружина і син. Ми жили в селищі Чернігівка Бердянського району Запорізької області.

Російські військові зайшли в наше селище на третій день війни. Ми не одразу виїхали: робота тримала. Магазини й аптеки спорожніли у перші дні, але ми нічого не потребували, бо мали свої запаси й господарство.

Ми виїжджали на своєму автомобілі у колоні разом з односельчанами. Зараз живемо в Запоріжжі. Працюємо. В окупації залишилися батьки і брат. Я переживаю за них.

Я вірю в наші Збройні сили. Впевнений, що ми переможемо.