Ми були дома ще спали, але проснулись від вибухів. З'явилась паніка та страх. Гуманітарна катастрофа у нас почалася відразу, як зашли російські окупанти. Не вистачало їжі. В Херсоні почалися мародерства. Російські військові грабували та залякували місцевих. Нам допомагали сусіди та рідні. Ми пережили дев'ять місяців окупації. Вони "вирвали моє серце". Окупанти забрали мого сина, він у полоні, це нам підтвердили. Наразі вимушені переселенці, проживаємо в Херсоні й роботи, на жаль, у нас нема. Мить, коли нас звільнили українські військові не забуду ніколи. Про трагічні події початку вторгнення нагадують осколки від града, які прилетіла до нашого двору.