Російські загарбники окупували Бердянськ і почали вводити там свої порядки, навіть завезли до магазинів і аптек свої дорогі неякісні товари 

Ми з Бердянська, раніше жили дуже добре. Але почалася війна, і треба було виїжджати з окупації.

Найбільше мене шокувала ця ситуація. Ніхто не очікував, що от так от воно буде. Настільки все страшно! Взагалі ця атмосфера нагнітала, бо там було багато російських військових, вони там як хазяїни ходили. Зникли наші продукти, ліки.

Спочатку все з магазинів почали вигрібати: люди злякалися, що нічого не буде. Потім все почало з’являтися, але ціни були дуже високі. А потім почали завозити їхню продукцію, у якої якість ну взагалі дуже погана. А ціна просто колосальна. Роботи не було, і зараз немає.

Було дуже страшно за дітей, і ми вирішили виїхати. Найважче було наважитися на переїзд: залишити все і переїхати, не знаючи куди. І не знаючи, що нас чекає.

Виїжджали з дітьми, дуже багато постів не наших - там було страшно: не знали, як ми проїдемо, машин було багато, довго їхали. Потім, коли доїхали до наших хлопців, стало легше. Навіть таке відчуття, що сонце яскравіше світило.

Коли приїхали в Запоріжжя, тут зустріли дуже багато волонтерів. Всі допомагають, ставлення хороше. Пішли дитину до школи записувати, - нас дуже гарно прийняли. 

На жаль, довелося розлучатися з родичами. Ми звикли бути всі разом, а тепер перебуваємо на відстані, і не знаємо, що буде далі. Рідні залишилися в окупації. Дуже тяжко їм зараз, переживаємо за них.

Ми дуже сподіваємося, що війна скінчиться якомога швидше. Дуже хочеться перемоги. Сподіваємося на наших хлопців і віримо в нашу перемогу.

Я бачу своє майбутнє в Україні - будемо відбудовувати нашу державу. Буде важко, але ми все подолаємо.