Я живу в місті Снігурівка Миколаївської області. До війни залишилася без роботи. Шукала нову. 

Телевізор зламався – я не дивилася новини. Зранку 24 лютого поїхала у справах і побачила великі черги коло магазинів і на заправці. Відчула, що сталося щось страшне. Коли повернулася додому, дізналася про початок війни. Я облаштувала погріб. Спустила туди воду. 

Російські військові ходили по домівках і перевіряли документи. Слава Богу, вони не жили на нашій вулиці.

Я не знаю, де мої родичі. Хтось виїжджав. Хтось повернувся. Під час окупації зі Снігурівки нікого не випускали, а зараз уже не знаю, куди їхати. Але хочеться зустрітися з рідними та дізнатися, чи все у них добре.