Моя теща померла 4 лютого 2022 року. Дружина лишилася у Кінських Роздорах, щоб доглядати за хворим батьком, і там її застала війна. Батька вивезти не змогли, бо він був нетранспортабельний і його треба було вивозити окремо. Пропускний пункт на той час уже закрили, можна було виїжджати лише через Василівку. Ми зробили це, лише коли минула зима й поховали маму.

Я військовий пенсіонер. На початку вторгнення ми харчувалися запасами, які до того зробили. Коли почалася окупація, російські війська зайшли в село, розбили лікарню, пішли далі на Запоріжжя, де їх зупинили. Ми знайшли автомобіль, і 30 серпня виїхали через пропускний пункт — я їх зустрічав у Запоріжжі. Потім ми з пересадкою приїхали до Павлограда. Коли виїжджали, то з собою мали тільки сумку з їжею, бо більше не можна було нічого вивезти.

У Павлограді ми поставили батька на облік, щоб він отримував пенсію. На той час він уже майже не ходив, тож ми поставили його на медичний облік. 4 лютого цього року батько помер. Ми кремували батька, й хотіли відправити прах, щоб поховати вдома, але там зараз стоять рашисти — чекаємо, поки звільнять Пологівський район, і тоді вже поховаємо, як роблять усі люди.

Будинок наш зараз стоїть покинутий - там немає нічого. У селі хазяйнують росіяни, а односельці живуть, як можуть. Хто міг — виїхали.

Пропускний пункт у Василівці не працює, нікого не випускають - тож передати туди нічого не можна, а зв'язок іще якийсь підтримуємо.

З історії ми знаємо, що Росія завжди хотіла загарбати Україну. Ми зараз цього не розуміємо. Але буде ще важче після війни відбити у росіян усяке бажання нападати на нас.

Я військовий, зараз на пенсії. Син служить із 2014-го року. Ми не можемо до цього ставитися по-іншому, як думати, що їх усіх треба просто знищити — іншого варіанту немає. Я не беруся робити прогнози, але дивлюся новини, стежу, як іде постачання зброї, як навчаються наші солдати. Хочеться, щоб перемога прийшла швидше, але вважаю, що мало відкинути росіян на кордони до війни. Треба зробити, щоб вони ніколи більше не зазіхали на нашу землю, а це ще важче.