"Наше життя перетворилося на пекло, - каже Тетяна з Маріуполя. – Запасів їжі не було. Об'єдналися із сусідами. Страшний дефіцит води. Одного разу, коли стояли у черзі, розпочався обстріл. Загинуло декілька чоловік. Після цього воду не привозили. Ходили до криниці. 16 березня набрали води. Розпочався мінометний обстріл. Попадали під забором. Чули, як навколо літало все і свістило. Це такий сверблячий поклик смерті. Ми жили в окупованому Маріуполі 67 днів".