Під час окупації я нікуди не виїжджала. Росіяни прийшли у село, почали ходити до людей з обшуками. Через село літали ракети, у районі було багато техніки окупантів. Не було світла та води. Виживати було дуже тяжко. Росіяни приходили до мене, з собою забрали чоловіка. Зараз він у полоні в Росії. Я залишилась одна. Коли в село зайшли ЗСУ, я побачила БТР з українським прапором. Дуже зраділа, вибігла їм назустріч. Ракети над селом літають і зараз. Я намагаюсь стійко переживати жахи війни. Чекаю чоловіка додому, сподіваюсь, що він скоро повернеться.