У перший день війни я відразу зрозуміла, що сталось щось страшне. Херсон окупували. Життя стало зовсім іншим. З рідного міста я не виїжджала. Спочатку думала вивезти дитину, але потім ми вирішили бути всі разом. 

Виживати в окупації було важко. Видавали гуманітарну допомогу, що дуже важливо. 

Я почала цінувати життя. Після визволення Херсона дуже зраділа. Я відчувала визволення. Росіяни тікали на моїх очах. Також я бачила, як виїжджали співробітники спецслужб. Вони жили поряд з моїм будинком. 

Зараз я чекаю лише на перемогу ЗСУ. Херсон вистоїть у будь-якому разі.