Володимир не виїжджав з Охтирки – пережив вдома холодну зиму без опалення. А його родина досі знаходиться за кордоном

Я звичайна людина, у мене звичайна сім’я. Мені 48 років. Залишався весь час в Охтирці. 

24 лютого почули новини невеселі зранку, а ближче до обіду – постріли. В обід вже танки їхали. Авіанальоти особливо шокували.

Розбили ТЕС, і майже відразу не стало опалення - все місто було без тепла, але пережили. Хоч світло було. 

Магазини майже не працювали. Банкомати також не працювали. Завозили щось волонтери, допомагали, деякі продукти залишались в магазинах, але вибору не було, тому що підвозу не було. Ну якось так. Зараз в місті, як і по всій країні, відключають світло: планові відключення. Вода є, тепло є. 

Моя сім’я виїхала. Зараз вони ще за кордоном. Тут роботи немає, перебиваємося підробітками. 

Яке буде майбутнє – важко сказати.