Я вірила в те, що війна скоро закінчиться. Обстріли тривали, рідне село руйнувалось. З першого дня війни я виживала без води, світла й газу. Зі мною була моя старенька матір. Потім зруйнувалась моя квартира. Було дуже страшно. Я вимушена була виїхати. Зараз з мамою живу в Охтирці. Рідне село зруйноване. Що далі робити, я не знаю.

Мене не беруть на роботу через вік. Грошей не вистачає. Мій син має статус інваліда дитинства. 

Я сподіваюсь лише на мир. Гинуть наші хлопці. Я співчуваю кожній мамі. Нехай всі діти повернуться додому.