Я жила в Розівці. Коли почалася війна, опинилась в окупації. Росіяни зайшли наприкінці лютого. Зруйнували все: наші життя, наші домівки. Під час одного з обстрілів я була вдома, снаряд прилетів до сусідів. Мені здалося, що все зруйновано. Коли вийшла на двір після обстрілу, побачили вирви від ракет у кожному дворі. У мене було таке враження, що росіяни прийшли просто вбивати. 

Техніка росіян стояла по всьому селі. Обстріли тривали майже весь час.

Я виїхала до дітей у сусіднє село, потім росіяни прийшли і туди. Діти не спали. Молодша була дуже перелякана. Коли окупанти прийшли до мене з автоматами, діти сховались. 

Не було ані води, ані світла. Ми думали, як виїхати з селища. Через місяць вдалося евакуюватись селами, щоб нас не затримали. На одному з блок-постів нас обшукували та попросили хліба. Після безлічі блок-постів та перевірок вдалося вирватись. Зупинились у Запоріжжі, тут і живемо. Сподіваюсь на закінчення війни.