Вісім місяців я прожила в окупації. Це був жах. Росіяни ходили з перевірками, постійно погрожували людям. Окупанти постійно давали зрозуміти, що вони - головні. У день так званого "референдуму" я ховалась вдома, щоб не голосувати. Росіяни примушували мене з ними співпрацювати, бо я вчителька. Я відмовлялась. У селі не було світла та води.

Рідне село стало прифронтовим через наступ росіян та постійні обстріли. Після визволення мої діти виїхали, а я залишилась. Зараз намагаюсь жити далі, хоча бувають депресивні дні. Я б дуже хотіла, щоб Україна була вільною, і мої рідні - поруч зі мною.