"Я думала, що це буде день, два, ну, може, тиждень і все закінчиться", - розповідає Тетяна Вітвіцька з Каїрів. Коли її село окупували, то в населеному пункті закінчилися продукти, а ті, що були, коштували втридорога. Сусіди жінки почали ділитися та обмінюватися одна з одною продуктами, а якщо щось потрібно було придбати, то купували у складчину. Тетяну шокувала жорстокість та безкарність окупантів. Її знайомому росіяни прострелили ногу і стояли дивилися, як чоловік спливає кров'ю. Від отриманих ран він помер. Коли з села почали виїжджати сусіди жінки, то вона почала теж замислюватися про евакуацію, бо боялася, що їй не буде кому надати допомогу в екстреному випадку.