12 березня я опинився в окупації. Росіяни зайшли з боку Херсона. Мене це шокувало. У селі не стало світла, магазини закрились. Гуманітарну допомогу від росіян ніхто не хотів брати, рятувались запасам и з мирних часів.

Я втратив роботу, що дуже прикро. Важко було, але вижив. 

Росіяни поводили себе дуже нахабно, відчували свою тимчасову владу. Я нікуди не виїжджав, вісім місяців чекав на ЗСУ. Після визволення стало набагато легше, хоча води досі немає. Моя родина виїхала, тож я залишився один. Дуже хочу, аби війна закінчилась та всі повернулись додому.