Я жила в Мелекиному. Коли почалась війна, я доглядала господарство. З новин дізналась, що починають наступ на Маріуполь. Четвертого березня росіяни зайшли до мого села. Обшукували будинки. Приходили до мене. Питали, чому у мене прапор України. Просили молоко та сир. Я була вимушена їм щось дати. 

Найбільше мене шокувало, що росіяни знущались над людьми. Одного разу схопили якогось хлопчика та возили і всім показували, що це азовець. Вони його роздягли - це було принизливо. 

Я не могла покинути тварин. Коли окупанти почали погрожувати та вимагати, аби я віддала дітей у російську школу, то вже вирішила виїжджати. За моїми тваринами доглядають сусіди. Я виїхала з перевізником. 

Зараз живу в Київській області. Чекаю миру та закінчення війни.