У перший день війну росіяни почали стріляти и по селу. Я виїхав з родиною до сусіднього села у бомбосховище. Потім ми повернулись. Виживали в жахливих умовах, бо не було продуктів. Магазини не працювали, гроші я зняти не міг. Російської техніки було багато, тому я виїхав та вивіз родину. Росіяни мене роздягали, перевіряли татуювання. Я за ці миті посивів.

Зараз з родиною живемо в Запоріжжі. Я тут працюю потихеньку. Чекаю на закінчення війни, бо діти важко переживають стрес. Старший син погладшав, а менший став нервовим. Сподіваюсь, війна закінчиться скоро. Хочеться миру та повернення додому.