До війни у мене було прекрасне життя. Після початку окупації почався жах. Я раніше працювала сільською головою. До мене росіяни приходили з обшуками та погрожували стратою. У мене на руках був маленький онук. Він ховався за мною. Після цього я вирішила виїхати, але мене не випустили на блокпості. Довелось обманом прориватись наступні рази. 

Найбільше мене шокувало, що у селі були зрадники. Я ніколи не могла подумати, що таке може бути. 

Мою хату пограбували. Зараз я не знаю, що там залишилось. Сподіваюсь, що зможу повернутись додому після перемоги. Ми українці, ми виборемо свободу.