Мені 75 років. Я живу в селі Галаганівка Миколаївської області. Коли почалася війна, молодь виїхала з села. Залишилися люди похилого віку. Росіяни ходили по селу, перевіряли будинки. По ночах були обстріли. 

У мене був невеликий запас їжі, а воду брала із джерел. Дещо з ліків було, а дещо підвозила внучка з Херсону, коли була змога з’їздити туди. Коли прийшли наші військові, я плакала від радості. 

Після звільнення я отримала гуманітарну допомогу від Фонду Ріната Ахметова. Дуже вдячна за неї. Хочу миру, добра. Хочу, щоб діти та внуки були здоровими і жили в мирний час. Дякую нашим військовим і бажаю їм здоров’я. Хай скоріше повертаються живими додому. Чекаю перемоги.