Село Благодатне Чорнобаївської громади, що на Херсонщині, пробуло в російській окупації дев’ять місяців. Росіяни самі обстрілювали населений пункт, щоб видати це за дії ЗСУ, кажуть місцеві. За цей час у селі понівечили кілька десятків хат, загинули люди.
Усього в селі мешкало до тисячі людей, а під час окупації було 170. Що пережили вони з березня по листопад 2022-го, як зустрічали звільнення та чи оговталося село від пережитого? Матеріал Радіо Свобода.
Наталя Мокєєва – завідувачка місцевої бібліотеки. В окупованому Благодатному їй довелося провести кілька місяців. На три місяці вона виїздила до брата, але потім не витримала – повернулася додому. Рятувало рукоділля і маленький радіоприймач, з якого можна було почути українські новини.
Наталя Мокєєва
"У мене був маленький радіоприймач, я його вмикала ледь-ледь, щоб послухати новини", - Наталя Мокєєва.
«Щоб цього всього не бачити, я відволікалася вишивкою. З ранку до ночі я вишивала картини – хрестик за хрестиком. Сиділа біля вікна, бо ж не було світла. Не було ні води, ні газу, ні зв’язку. У мене був маленький радіоприймач, я його вмикала ледь-ледь, щоб послухати новини, зачиняла вікна – не дай Боже, щоб хтось почув українську мову. Старалася нікуди не виходити. У нас тут ходили російські гроші, пропонували «референдум». Росіяни ходили й по будинках, грабували будинки, де не було господарів. Вони тут і корів забирали, і господарство», – каже Наталя.
Запам’ятала жінка й свої розмови з окупантами. Одного разу вони хотіли розстріляти її собак, другого – шукали молодих дівчат.
"Відчиняю двері: стоять чотири буряти і росіянин. Вони шукали молодих дівчат", - Наталя Мокєєва.
«Одного разу вискочили мої собачки, бо я ще підгодовувала чужих собак, – шкода було. Дві собаки вискочили – чогось вони дуже гавкали на них. Один взяв автомат і хотів стріляти. Виходжу і кажу: «Я тебе прошу, не стріляй у моїх собак». Розплакалася… Приходили і в будинок до нас. Я не пам’ятаю їхні обличчя – з переляку. Я думала, чоловік прийшов. Відчиняю двері: стоять чотири буряти і росіянин. На нозі – біла пов’язка. Вони шукали молодих дівчат. Кажу: «Ви їх тут не знайдете, залишилися одні бабусі й дідусі», – розповіла Наталя.
У сільській бібліотеці навели лад
Після 10 листопада, коли Благодатне звільнили українські військові, Наталя з чоловіком прийшли до бібліотеки в будівлі сільради. Скрізь був бруд, двері й стіни – понівечені.
«Не знаю, що вони тут шукали – не тільки в бібліотеці, а й по всій сільраді лазили. Напорядкували нам тут», – говорить бібліотекарка.
Наталя Мокєєва відроджує сільську бібліотеку
Зараз жінка займається відродженням бібліотеки: у приміщенні зробили ремонт, упорядкували вцілілі книги. Російськомовну літературу відокремили – її спишуть, аби на її місце придбати нову, сучасну українську книгу.
Copyright (c)2022 RFE/RL, Inc. Used with the permission of Radio Free Europe/Radio Liberty, 1201 Connecticut Ave NW, Ste 400, Washington DC 20036.
.png "Імена")
