Після початку війни я опинився в окупації. Важко було спостерігати, як росіяни розбивають наші війська. В перші дні війни я допомагав солдатам виходити з оточення. У селі була гуманітарна катастрофа, не було продуктів, бо магазини не працювали. Два тижні я не бачив хліба.

Найбільше мене шокувало, що росіяни катували місцевих. Вони били наших людей та робили їх каліками.

Я поховав рідних, яких вбило міною. Трьох людей не стало в одну мить. Після цього я виїхав. Зараз живу в Миколаївській області. Чекаю миру та закінчення війни. Яким буде майбутнє, я не знаю.