Мені 66 років. У мене є донька. Їй 47. Вона має інвалідність. Ми живемо в місті Охтирка Сумської області. 

Ми мешкаємо неподалік від військової частини і залізничної дороги. 24 лютого прокинулися від вибухів. Не знали, що робити. Я зателефонувала сусідці. Вона сказала, що почалася війна. 

До десятого березня ми разом із сусідами сиділи в підвалі. Росіяни бомбили нас щоночі. Восьмого березня були потужні обстріли. Наступного ранку ми з донькою з волонтерами виїхали в Одесу і прожили там два місяці. Зверталися до лікарів. Дуже вдячні їм за допомогу.  

Ми вже вдома. За сорок кілометрів від нас – Писарівка. Нещодавно її бомбили. Центр нашого міста розбитий. 

У нас немає опалення і світла, однак тримаємося. Отримали гуманітарну допомогу від Фонду Ріната Ахметова і від президента. Вельми вдячні за підтримку.

Надіємося, що війна скоро завершиться. Щодня молимося за наших військових.