«Росіяни розгромили дитячий садок, військову частину й житлові будинки»

Я живу з сім’єю в місті Охтирка Сумської області. Мій брат – військовий, прикордонник. Він зателефонував 24 лютого й сказав, що росіяни пішли в наступ, і порадив виїхати з міста. Ми покинули Охтирку о пів на дванадцяту, а через пів години в місті з’явилися російські танки. Ми три доби добиралися до Івано-Франківська, бо дорога була перевантажена. Вражали люди, які зустрічалися на шляху. Вони пускали нас до себе на нічліг, годували.

Охтирку бомбили з першого дня війни. Росіяни розгромили дитячий садок, військову частину й житлові будинки. Було багато жертв, але окупантам не вдалося взяти місто. Після того, як наші військові вигнали росіян із Сумської області, ми повернулися додому. Поки були в Івано-Франківську, збирали гуманітарну допомогу й відправляли в Охтирку.

Мене шокувала жорстокість росіян, те, що вони накоїли в Бучі та Ірпені. І в нашому місті багато людей вбили.

Мене вразили українці. Люди згуртувалися, допомагають одне одному. Вражає волонтерський рух. У нас чудова нація.

Війна негативно вплинула на нашу родину. Я не працюю. Рідні роз’їхалися. Усі на нервах. Якщо росія знову піде в наступ на наше місто, то доведеться ще раз виїжджати.

Долати психологічні труднощі допомагають хороші новини з фронту. Тільки чую приємну звістку – відразу покращується настрій. Живу надією, що війна скоро закінчиться. Мрію про майбутнє у мирній відбудованій Україні.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/